Середа, Листопад 22, 2017
Home > Новини > В Україні запущено освітню реформу: переробили, але не покращили

В Україні запущено освітню реформу: переробили, але не покращили

Першого вересня українські школи відчинили двері шкіл для 414 тисяч першокласників. Це перше покоління школярів, що випробує на собі реформу освіти, яка прийнята нашими депутатами 5 вересня – на початку нового парламентського сезону.

«Українська система освіти застаріла вже давно за сутністю та за формою, не кажучи про ще радянське матеріально-технічне оснащення. Вчителі працюють у спартанських умовах, не отримують належного рівня методичної підтримки та гідної оплати праці, а учні 11 років витрачають на обробку порожньої інформації», – зазначає Ганна Левчук, заступник Голови політичної партії «РОЗУМНА СИЛА».

У підсумку – випускники змушені навчатися самостійно, щоб відповідати потребам міжнародного ринку праці. Компетенції, отримані у стінах системи, не дають можливості молоді соціалізуватися, тобто влаштуватися на роботу за фахом. Тому необхідність реформи не може викликати жодних сумнівів, це необхідно робити і якомога швидше й ефективніше: програми потрібно міняти, педагогів навчати і підвищувати їм зарплату. Однак прийняті зміни в освітній системі поки жодним чином не здатні підвищити якість української освіти.

На реалізацію реформи Міносвіти потрібно 87 млрд грн до 2030 року. Гройсман у липні заявив, що такі витрати на освіту Україні не по кишені, тому реформу відклали до вересня і вирішили розтягнути її реалізацію на 10 років.

Але якщо не змінити механізми фінансування і не прибрати більшу частину бюрократичного апарату з харчового ланцюжка, то гроші будуть витрачені не за призначенням. З огляду на обов’язковість дошкільної і середньої освіти та тривалість її отримання, необхідно пропорційно перерозподіляти бюджет на сферу освіти. Говорити про те, що вища освіта не обов’язкова згідно з Конституцією і разом з тим віддавати на неї 40% всіх коштів, як і на загальнообов’язкову середню, принаймні несправедливо й нелогічно. Вища освіта може і повинна заробляти на себе, але не орендою приміщень і оплатою навчання контрактників, а науковими розробками. Але про науку вже давно ніхто не згадує, і вона потихеньку вмирає зі своїм 1% фінансування. Але без науки не зможуть існувати ні освіта, ні економіка, а, відповідно, і майбутнє нашої країни під питанням.

Реформа від Міносвіти не передбачає радикальних змін, а лише – оновлення принципів у напрямку переходу до компетентнісного підходу, згідно з яким весь процес навчання буде спрямований на отримання певного результату у вигляді знань, умінь, навичок після завершення кожного наступного рівня освіти.

Одне з основних нововведень – запровадження 12-річної середньої школи: чотири роки початкової освіти, п’ять років базової освіти, три роки профільної освіти. Тобто старшу школу планують зробити профільною. Саме тому кілька предметів схожої тематики будуть об’єднувати в один, щоб приділяти більше часу профільним заняттям.

Дуже багато дебатів викликає той факт, що вже в 2018 році шестирічки і семирічки, які прийдуть до перших класів, вчитимуться 12 років в школі. Однак це не так. Не треба дивитися на це як на додатковий рік за партою. Концепція передбачає отримання середньої освіти вже в 9 класі, а далі – або в профільну школу в академічний (щоб потім у ВНЗ) або професійний клас, або в ПТУ за робітничою професією, або в технікум за спеціальністю, тобто можливість і здатність виходу на ринок праці після закінчення кожного з обраних варіантів. З огляду на укрупнення сільських шкіл і створення опорних шкіл (коли залишається всього одна школа на всю об’єднану громаду), і пов’язану з цим необхідність добиратися до старшої школи в інший населений пункт, то більшість все-таки будуть вибирати профучилища і коледжі, оскільки це надасть можливість раніше стати на ноги.

Але якщо тривалість навчання в школі збільшиться на 1 рік, то на бакалавра у ВНЗ необхідно буде вчитися на рік менше – не 4 роки, а 3.

Крім цього, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв підняти зарплати працівникам освіти на 25% з наступного року. Але варто зазначити, що до узгодження Держбюджету-2018 ще далеко.

Ганна Левчук підкреслює, що прийнятий нормативний акт поки не здатний змінити ситуацію, за якої більшість навчальних закладів України працюють на застарілій матеріально-технічній базі, яка абсолютно не відповідає потребам розвитку суспільства XXI століття. А зміст освіти не здатний відповідати потребам українського суспільства, економіки та ринку праці.

«Необхідно чітко визначити, що прийнята реформа – це не закон про повну загальну середню освіту. Це концептуальний документ, і на його підставі має базуватися вся освіта, навіть та, що поза системою. Це документ, згідно з яким мають бути прийняті спеціальні закони та підзаконні нормативні акти, за якими ця частина державної політики буде реалізовуватися. І насамперед в механізмах реалізації, саме в них, криється вся сутність і глибина слів, що зазначені в основному законі», – наголошує Ганна Левчук.


 

Залишити відповідь