П’ятниця, Січень 19, 2018
Home > Новини > Крок вперед або два назад? Президент підписав Закон «Про освіту»

Крок вперед або два назад? Президент підписав Закон «Про освіту»

Президент України підписав Закон України № 2145-VIII «Про освіту», що було прийнято Верховною Радою 5 вересня 2017 року. Влада заявила, що прийняття цього закону дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, покликану підвищити якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Однак гучні запевнення влади банально розбиваються об текст закону.

Наріжний камінь будь-якої реформи – її фінансування. Реформі освіти потрібно, як заявляє уряд, близько 90 млрд грн. Де їх взяти – відповіді дати ніхто не може. Збільшення фінансування сфери освіти в наступному році заплановано всього лише на 18%, що і близько не дає суми, яка необхідної для його якісної перебудови. У той же час Верховна Рада піднімає свої витрати на 37%, а Кабінет Міністрів – на 28%. Множити чиновників, а не освічену молодь – провальне рішення.

Ганна Левчук, заступник Голови політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» відзначає, що сам закон рясніє численними спірними нормами. Одним з найбільш резонансних пунктів закону стало введення 12-річної системи навчання в школах. Профільна освіта в старшій школі – це правильний шлях. Однак великі сумніви викликає здатність влади забезпечити перехід до дійсно профільної та вузькоспеціалізованої освіти в старшій школі. Адже не існує ще ні освітніх програм, ні підготовлених фахівців відповідного рівня, ні навчальних посібників і методик.

Величезний резонанс вже встигла спричинити стаття 7 цього закону, яка визначає мовні питання реформи. Уряд готує хвилю зовсім не лагідної українізації. Навчання на мовах нацменшин залишиться тільки в молодших класах. З 5 класу навчання повинно проводитися тільки українською мовою. Тобто школи з викладанням мовами нацменшин фактично скасовуються. Така реформа загрожує нам черговим посиленням протистояння в суспільстві, замість його консолідації

Побоювання викликає і загравання влади з релігійними організаціями, мабуть, з метою заручитися підтримкою такого впливового громадського інституту як церква. Новоприйнятий закон говорить: «Приватні навчальні заклади, в тому числі засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності». Це явно розбігається зі статтею 35 Конституції України, де зазначено, що Україна – світська держава. Клерикалізація навчання може нести загрозу самому освітньому процесу, оскільки відомо, що релігійні догмати можуть входити в протиріччя зі світською навчальною програмою, її певними науковими теоріями та доктринами.

Досить сумбурною та непродуманою виглядає ідея інтеграції предметів у школах. Наприклад, хімію, фізику, біологію, астрономію, екологію та географію планують об’єднати в дисципліну «Людина та природа». Чому влада замість поглиблення знань пропонує нам шлях узагальнень і поверховості? І якщо замість 6 викладачів потрібен буде тільки один – що робити з рештою? Знову питань виникає більше, ніж в уряду є відповідей.

«Питання надання якісної та сучасної освіти українцям все ще залишається невирішеним. Затверджений депутатами закон про освіту не є ані глибоким, ані продуманим, ані інноваційним. Більш того, він сповнений протиріч і сумнівних тверджень, а деякі його пункти взагалі звернені в минуле, а не майбутнє. Він не пропонує нічого якісно нового. Це просто сумнівна надбудова на морально і фізично застарілій будівлі нашої освіти. На жаль, наша школа і далі буде готувати наших дітей до життя у світі, якого не існує», – підкреслює Ганна Левчук.


 

Залишити відповідь