Вівторок, Лютий 20, 2018
Home > Новини > Підсумки круглого столу «Освітня реформа: інновація чи деградація?»

Підсумки круглого столу «Освітня реформа: інновація чи деградація?»

28 вересня у столиці за ініціативи політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» та інформаційної підтримки аналітичного видання «The Экономист» відбувся круглий стіл, присвячений аналізу новоприйнятої освітньої реформи. Сьогодні це одна з найбільш обговорюваних тем у суспільстві та ЗМІ. Місцем проведення заходу стала Кришталева зала готелю «Київ».

Учасниками круглого столу стали близько 20 експертів, науковців, викладачів середньої та вищої школи, представників громадськості, журналістів інформаційних агенцій, провідних ЗМІ та телеканалів.

Відкриваючи захід, Олександр Савченко, заступник голови політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» зазначив, що дата проведення круглого столу вибрана невипадково: 28 вересня набуває чинності новий Закон «Про освіту».

«Україна за роки незалежності фактично втратила систему освіти, незважаючи на те, що після розпаду Радянського Союзу мала досить розвинену в технічному плані систему освіти. Сьогодні ми буквально втрачаємо нові покоління, втрачаємо майбутнє України. Адже розум – це найголовніша цінність країни. І наша освіта потребує скорішого реформування, проте новоприйняту реформу аж ніяк не можна назвати революційною – вона скоріше популістська: гучно розпіарена, але повністю відірвана від українських реалій, від сучасних викликів», – прокоментував освітні зміни Олександр Савченко.

Ректор Бізнес Академії практичного менеджменту, кандидат фізико-математичних наук Олександр Ханін назвав новоприйняту освітню реформу «грою в імітацію». «Далі порожніх декларацій цього закону справа не рухатиметься. Це черговий беззмістовний популізм. Зокрема, закон передбачає збільшення фінансування освіти та науки. Але за відсутності попиту економіки на кваліфіковані кадри це призведе, значною мірою, не до підвищення якості освіти та збільшення ВВП, а до збільшення бюджетного дефіциту, інфляції та знецінення зарплат. Освітня реформа пропонує також організаційні зміни у середній та вищий школі. Але це знов-таки залишиться беззмістовною декларацією, якщо не усунути колосальний розрив між потребами ринку труда, кваліфікаційними вимогами роботодавців та програмами навчання, що давно вже втратили актуальність, однак за ними і далі готують сьогодні майбутніх спеціалістів», – зауважив Олександр Ханін.

Він повідомив, що економіка України не потребує такої  кількості осіб з вищою освітою, а витрати на їхню підготовку є невиправданими та надмірними. В умовах деіндустріалізації країни, диспропорцій в її економічному розвитку, ринок праці не висуває особливих професійних вимог до випускників, отже, як наслідок, у студентів відсутня мотивація навчатися. Спостерігається імітація освітньої діяльності, система освіти працює сама на  себе, у власних інтересах.

Ганна Левчук, заступник Голови політичної партії «РОЗУМНА СИЛА», відзначила, що новий Закон «Про освіту» подається владою як засіб, який відродить нашу освіту. Проте чи так це насправді? Реформа містить велику кількість спірних моментів і протиріч, в тому числі і в економічному полі. Наприклад, величезні питання викликає так зване «збільшення» фінансування освіти та науки до 7% ВВП. «Нагадаю, що раніше в законі про освіту була прописана умова про виділення 10% ВВП на цю сферу. Однак жодного разу за роки незалежності ця умова не була виконана, – сказала Ганна Левчук. – Нинішня реформа урізала цю цифру до 7%, проте чи буде вона виконуватися – велике питання. Та якщо подивитися на досвід розвинених країн – тільки тоді вони досягали успіху та економічного росту, коли вкладали значні кошти в науку, освіту, інновації».

Ганна Левчук підкреслила, що освіта обов’язково має бути підлаштована під економічні потреби держави. А в Україні освіта й наука втратили зв’язок з ринком праці та економічною ланкою, а для яких потреб працює освітня система – незрозуміло.

Сергій Яцик, експерт у сфері освітніх новацій, наголосив на необхідності розвитку освітнього потенціалу в об’єднаних територіальних громадах, назвавши децентралізацію – єдиним правильним шляхом на сьогодні. Однак існує серйозна проблема з підготовкою вчителів, адже, за даними опитування, лише 25% студентів педагогічних спеціальності бачать себе майбутніми вчителями, 75% навіть не збираються працювати за цією професією. Вкрай низькі зарплати вчителів спричинили таку ситуацію, за якої в школи йдуть працювати тільки ті фахівці, які не знайшли можливостей застосувати себе в інших, більш високооплачуваних сферах. Цей факт прямо свідчить про те, що якість освіти в українських школах апріорі не може бути високою.

Наталя Синицина, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри управління національною освітою Національної академії державного управління при Президентові України, коментуючи положення Закону «Про освіту», звернула увагу присутніх на значно збільшеній кількості повноважень, які тепер покладаються на директорів шкіл – вони мають стати менеджерами освіти, але в законі немає жодного слова стосовно того, яким чином ми маємо підготувати, навчити, підвищити кваліфікацію такої великої кількості педагогів, шкільних керівників.

З огляду на актуальність та злободенність обговорюваного питання дискусія відбувалася вкрай інтенсивно у живій та гарячій атмосфері. Учасники круглого столу мали змогу висловити експертні думки з приводу усіх «за» та  «проти» освітньої реформи.

Експерти зійшлися на думці, що українській освіті реформування життєво необхідне, однак новоприйнятий закон перенасичений декларативними заявами, протиріччями та сумнівними твердженнями і фактично не містить конкретних механізмів щодо практичної реалізації його положень.

У ході круглого столу, по результатам дискусій та обговорень, була складена резолюція – напрацювання практичних та конкретних експертних пропозицій, які буде надано до Міністерства освіти та науки України.


 

Залишити відповідь