Home > Соловйов Олександр Миколайович

Соловйов Олександр Миколайович

Голова Партії

 

 

Я, Соловйов Олександр Миколайович, народився 13 липня 1973 року в місті Красноармійську (нині Покровськ) Донецької області, де провів усе своє дитинство. Середню освіту здобув у Красноармійській школі-інтернаті, де лаборантом працювала моя мати – Соловйова Тетяна Іванівна.

Мій батько, Соловйов Микола Григорович, за професією дорожник. За його стопами пішов мій старший брат, Соловйов Євген Миколайович, який закінчив Донецьку національну академію будівництва та архітектури та Міжнародну академію управління персоналом. На цей час брат працює начальником Донецького облавтодору.

Бабуся по лінії матері – Москаленко Ганна Василівна, народилася 18 травня 1922 року. Працювала різноробочою в колгоспі «Донбас». Померла 15 січня 2017 року.

Дідусь по лінії матері – Москаленко Іван Тарасович, народився 25 листопада 1919 року, є родичем маршала Москаленка Кирила Семеновича. Працював механізатором колгоспу «Донбас». Помер 25 грудня 1987 року.

Бабуся по лінії батька – Соловйова Ніна Леонтіївна, народилася 27 жовтня 1925 року. Пенсіонерка. Працювала бухгалтером у колгоспі «Донбас».

Дідусь по лінії батька – Соловйов Григорій Никифорович, народився 13 липня 1922 року. Працював різноробочим у колгоспі «Донбас». Помер 27 вересня 1973 року.

Після закінчення восьмирічної школи-інтернату в липні 1988 року я вступив до Селидівського гірничого технікуму. У 1992 році після закінчення технікуму здобув спеціальність «Шахтобудівник». Після чого був призваний до армії.

Вихований батьками та школою на принципах справедливості та нетерпимості до зла, вирішив присвятити своє життя боротьбі зі злочинністю.

Професійну діяльність розпочав у 1996 році в Красноармійському РВ УМВС України в Донецькій області молодшим лейтенантом на посаді оперуповноваженого відділу по боротьбі з економічними злочинами. У 1998 році був призначений на посаду оперуповноваженого відділу по боротьбі з економічними злочинами Красноармійського МВ УМВС України в Донецькій області.

Вважав за необхідне постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня: у 1998-му вступив до Національної Академії МВС України, яку закінчив у 2003 році.

2000–2010 рр. – служба в податковій міліції.

У 2000-му став старшим уповноваженим, а потім начальником оперативного відділу головного відділу податкової міліції Красноармійського відділу державної податкової інспекції в Донецькій області.

Далі «зростав» у цій структурі. Працював спочатку (2001–2002 рр.) заступником, потім (2002–2004 рр.) – першим заступником начальника головного відділу податкової міліції Красноармійського відділу державної податкової інспекції в Донецькій області.

У 2004–2005 роках працював начальником оперативного управління податкової міліції Донецької області.

Для успішного виконання обов’язків на керівній посаді знову виникла потреба у додаткових знаннях та навичках.

У 2005 році закінчив Донецький державний університет управління за спеціальністю «Менеджмент організації». Здобув другу вищу освіту та кваліфікацію менеджера-економіста. Дослідження у сфері менеджменту були реалізовані в кандидатській дисертації на тему «Удосконалення механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні та регіонах», яку захистив у грудні 2005 року, отримавши вчений ступінь кандидата наук державного управління. Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор Лобас Віталій Михайлович.

Протягом 2005–2010 рр. працював в управлінні податкової міліції Державної податкової інспекції в Донецькій області на посадах начальника відділу інформаційного та аналітичного забезпечення, заступника начальника та першого заступника начальника управління податкової міліції Державної податкової інспекції в Донецькій області.

Потім відбулося переведення до Києва та професійна реалізація в іншому правоохоронному органі – Міністерстві внутрішніх справ. Так сталося моє повернення до МВС, де я колись починав, але вже на зовсім іншому професійному та посадовому рівні.

Свій досвід і отримані знання застосував у Департаменті фінансової та економічної безпеки МВС України. З квітня 2010 року працював на посаді заступника начальника Департаменту фінансової та економічної безпеки – начальником Відділу документування та реалізації оперативних матеріалів МВС України, а з січня по квітень 2011 року – начальником Департаменту фінансової та економічної безпеки.

Наступний етап трудового шляху – з квітня по жовтень 2011 року – начальник управління по боротьбі з незаконним посяганням на фінансові ресурси та майнові права власників у департаменті Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України. Продовжив цю роботу в департаменті кримінальної поліції МВС України, в якому пропрацював до січня 2012 року, а далі – у Державній службі по боротьбі з економічними злочинами МВС України. В 2012–2015 рр. працював заступником начальника управління оперативних розробок – начальником відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки Державної служби по боротьбі з економічними злочинами МВС України.

У листопаді 2015 року був підвищений до посади заступника начальника управління – начальника відділу Департаменту захисту Національної економіки поліції України. У 2015 році звільнився за власним бажанням. Маю звання полковника міліції.

Працювати в сучасних політичних умовах так, як мене виховували батько та мати, школа та армія, тобто чесно й ефективно, я вже не бачив можливості. Причини відсутності реальних результатів у боротьбі зі злочинністю лежать не в правоохоронній площині. Їхнє коріння – у свідомих, іноді помилкових, а інколи й злочинних політичних діях.

Саме тому я прийняв особисте рішення змінити політичну систему в країні, створити партію однодумців, щоб повернути Україну її народу, починаючи з головного – відновлення державності нашої Батьківщини. І хоча раніше ніколи у своєму житті не уявляв себе в ролі політика, але усвідомлюю: іншого способу допомогти своїй країні просто не залишилося. Діючий політичний клас себе повністю дискредитував.

Одружений, виховую трьох дітей, і навіть не уявляю, яким буде їхнє майбутнє, якщо ми обмежимося тим, що станемо лише відсторонено спостерігати за тим, як «вбивають» нашу країну. Готовий взяти на себе відповідальність за майбутнє України, знаю, як відродити нашу Батьківщину. Впевнений, що разом ми зможемо подолати будь-які кризи, показати всьому світу, що Україна – багата й прекрасна країна з доброю душею та гарячим серцем.