Вівторок, Квітень 24, 2018
Home > Наші проекти > Відповідальне володіння зброєю > Що кожен громадянин США знає про застосування вогнепальної зброї

Що кожен громадянин США знає про застосування вогнепальної зброї

В Україні відсутнє законодавче регулювання питань володіння, зберігання та застосування вогнепальної зброї.

Про пов’язані з цим проблеми, а також про досвід США у питаннях самозахисту громадян розповів у своєму блозі Андрій Баранов, радник Голови партії «РОЗУМНА СИЛА», суддя IPCS (Міжнародна конфедерація практичної стрільби).

Останній понеділок січня-2018 ознаменувався двома перестрілками, і це тільки в Києві. Одна з них закінчилася вбивством молодого хлопця біля станції метро Берестейська, а друга – пораненням людини біля будівлі суду на вулиці Жилянській.

Якщо звести інформацію за всіма областями України, то кількість подій із застосуванням зброї здатна загнати вас у шок.

Всі ці події приголомшують не тільки трагічністю, а й ставленням виконавчої влади, яка браво рапортує про зниження рівня злочинності та підвищення рівня безпеки громадян.

Не дуже розумію, на кого розраховані такі рапорти. Напевно, є люди, яким зручно спиратися на офіційні дані, я їх навіть не засуджую. Можливо, це одна з форм захисної реакції.

Особисто для мене зрозуміліше захищати своїх близьких самому – без порушення закону. А для цього необхідно прийняти закон про зброю, дати правовий алгоритм, за яким людина зможе відповідально не тільки володіти зброєю, але й буде розуміти, як її використовувати без порушення закону. Природно, найбільш якісним превентивним заходом є короткоствольна зброя, яка і стала каменем спотикання цієї теми.

Противники прийняття закону про цивільну зброю, як мантру, повторюють один і той самий аргумент – «Громадяни України мають особливий менталітет. Неможливо навчити їх не тільки відповідальному володінню, а й застосуванню зброї в цілях самозахисту».

Напевно, вони роблять такий висновок, дивлячись на себе в дзеркало. Для мене ж громадяни України – це самодостатні, відповідальні та гідні люди.

Безсумнівно, питання самооборони із застосуванням зброї складне й вимагає уважного вивчення під час проходження курсів на право володіння зброєю, як це відбувається, наприклад, в США. Питання самооборони у «найозброєнішій країні світу» не таке вже й просте, і збройне законодавство значно відрізняється в різних штатах. Воно не має нічого спільного зі стереотипами, нав’язаними нам голлівудськими фільмами, де будь-який американець зустрічає непроханого гостя зі зброєю.

Однак загальне для США в цілому правило таке: громадянин має право застосувати силу за умови необхідності захистити себе або іншу людину від протиправних насильницьких дій.

При захисті американець повинен чітко усвідомлювати, що застосування зброї – це виняткова міра і насамперед має являти собою «несмертельне насильство» (non-deadly force), щоб максимально уникнути будь-яких травм, а тим більше – летальних.

Якщо ж американець застосував «смертоносне насильство» (deadly force) при самообороні, він повинен у суді довести, що йому довелося застосувати, наприклад, той же вогнестріл через серйозні загрози для його життя.

Як би парадоксально це не звучало, але право на самооборону має навіть агресор.

Приклад такої ситуації: злодій заліз у будинок, його помітив господар житла та вийшов до нього зі зброєю, злодій злякався і вирішив втекти. Власник майна вистрілив йому в спину. Після цього злодій має повне право застрелити господаря житла: самооборона.  Це правило не діє лише в Техасі.

Американський закон не стільки захищає право на самооборону, скільки дає лінію поведінки при захисті на суді. Щоб визначити, наскільки було правомірним використання зброї при самообороні, суди використовують тест Норріса.

Тест Норріса складається з чотирьох пунктів.

  1. Той, хто захищається, має усвідомлювати, що він застосовує смертоносне насильство для запобігання серйозних каліцтв або вбивства, захищаючи себе або інших. Це означає, що обороняється зобов’язаний чітко розуміти, що його дії можуть призвести до смерті, і він до цього готовий. Тут варто зазначити, що смертоносне насильство – це будь-які дії, які можуть привести до смерті. Саме тому, з точки зору американського права, немає жодної різниці між попереджувальним пострілом у стелю або смертельним пораненням у голову. При самообороні у людини має бути умисел на можливе вбивство: він застосовує зброю, усвідомлюючи, що може вбити людину. Якщо ж на суді він скаже, що не планував нікого вбивати, то втратить право на самозахист: йому просто інкримінують вбивство з необережності. Але в будь-якому випадку при самообороні людина має право стріляти, тільки з переконанням в обґрунтованості та необхідності вбивства.

2. Обставини повинні підтверджувати, що ситуація не залишала нічого іншого, окрім вчинення обґрунтованого вбивства. Такими обставинами можуть бути:

  • наявність зброї у нападника,
  • чисельна перевага на боці нападників,
  • силове проникнення в будинок,
  • диспропорція у фізичній силі нападника і того, хто обороняється.

3. Особа, яка застосувала зброю в якості самооборони, сама не є агресором. Це означає, що не можна першим вистрілити або іншим чином спровокувати нападника, інакше втратиш право на самооборону. В цьому випадку подія буде кваліфікована як сутичка рівноправних учасників або навіть як напад з боку особи, що використала зброю в якості самооборони.

Якщо застосувати цю ситуацію до України, то можна розглянути таку ситуацію. Припустимо, вас підрізали на дорозі. Ви зробили усно або жестом зауваження порушнику, ви зупинився, і словесна сутичка переросла у фізичне протистояння, при цьому ваш опонент виявився більш підготовленим бійцем. У цьому випадку застосування зброї з вашої сторони не буде самообороною: конфлікт спровоковано саме вами.

  1. Використання сили має бути пропорційне агресії. Смертоносне насильство не може бути застосоване для захисту власності (за винятком захисту будинку від підпалу, що прирівнюється до спроби силового проникнення) або для захисту себе від незначної шкоди. Лише в тому разі, якщо всі чотири пункти задоволені, американський суд вирішить, що насильство з вашого боку було обґрунтованим, і дії буде розцінено як самооборону. Якщо розгляд ситуації доведе лише два перші пункти – особу, що застосувала зброю, звинуватять в умисному вбивстві. Якщо будь-який з двох перших пунктів не підтвердиться, то звинувачення будуть значно більш суворими – дії того, хто стріляв, буде розцінено як заплановане вбивство.

В Україні ситуація, на жаль, докорінно відрізняється: поки ми лише мріємо про цивілізовані підходи до самозахисту і до правил поводження зі зброєю.

Відсутнє законодавство, яке регламентує питання володіння, зберігання і застосування зброї. А відсутність нормативного регулювання неминуче призводить до численних порушень і погіршення криміногенної обстановки в країні.

Дозвіл на придбання зброї в Україні видається без проходження спеціальних курсів, де громадян навчили би поводженню зі зброєю і пояснили правила її застосування. Звичайно, є якийсь документ, що підтверджує проходження курсів, але за фактом курсу не було. Ось такий парадокс.


 

Автор публікації

Офлайн 27 хв.

Розумна сила

Коментарі: 0Публікації: 505Реєстрація: 13-07-2017

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*

Генерація паролю