Вторник, Апрель 24, 2018
Главная > Особое мнение > Резолюция по результатам круглого стола «Реформа образования: инновация или деградация?»

Резолюция по результатам круглого стола «Реформа образования: инновация или деградация?»

28 сентября по инициативе политической партии «РАЗУМНАЯ СИЛА» состоялся круглый стол, посвящённый анализу принятой образовательной реформы. Сегодня это одна из самых обсуждаемых тем в обществе.

Участниками круглого стола стали около 20 экспертов, ученых, преподавателей средней и высшей школы, представителей общественности, журналистов информационных агентств, ведущих СМИ и телеканалов.

В ходе круглого стола, по результатам дискуссий и обсуждений, была составлена ​​резолюция – наработка практических и конкретных экспертных предложений, которые будут предоставлены в Министерство образования и науки Украины.

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

за результатами круглого столу

«Реформа освіти: інновація чи деградація?»

       м. Київ                                                                                                                 28.09.2017

 

  1. У результаті обговорення питання реформування сфери освіти та суміжних актуальних питань, учасники круглого столу дійшли згоди:
  • ЗУ «Про освіту» в новій редакції містить багато позитивних нововведень, серед яких: перехід до вузькоспеціалізованого, профільного навчання школярів у старших класах, підсилення мовної підготовки тощо.
  • Водночас в Законі містяться деякі неточності та норми, які можуть завадити ефективному реформуванню сфери освіти.
  • Великі сумніви викликає здатність влади забезпечити перехід до дійсно профільної та вузькоспеціалізованої освіти у старшій школі. Адже не існує ще ні освітніх програм, ні підготовлених фахівців відповідного рівня, ні навчальних посібників і методик.
  • Одна з проблем – фінансування. На реформу необхідно близько 90 млрд грн. Де їх взяти, коли дефіцит бюджету на 2018 рік закладається на рівні 79 млрд грн.
  • Резонанс вже встигла викликати Стаття 7 закону, яка визначає мовні питання реформи. Навчання на мовах нацменшин залишиться тільки в молодших класах. З 5 класу навчання повинно проводитися тільки українською мовою. Тобто школи з викладанням мовами нацменшин фактично скасовуються. Ця реформа може загрожувати нам черговим посиленням протистояння в суспільстві замість його консолідації.
  • Навчання в середній школі також потребує реагування: програма школяра 5–8 класів перевантажена щоденною кількістю уроків (більше 7), великими масивами домашніх завдань (твори, реферати тощо), що формує загальний робочий день дитини до 10 й більше годин.
  • Програми та підручники далеко не завжди відповідають віку дитини. Складається враження про повне витіснення вікової психології з системи Національної академії педагогічних наук, відсутності системної педагогічної та психологічної експертизи програм навчання та підручників.
  • Надлишкова науковість програм навчання замість їхньої практичної орієнтованості.
  • Система ЗНО недосконала. Отримання позитивної оцінки із ЗНО, принаймні з математики, не гарантує системність знань учня з предмета.
  • Випускники середньої школи не мають необхідних у житті знань.
  • Викладачі не вмотивовані до викладання на високому рівні, оскільки відсутній запит в аудиторії, багато хто змушений викладати чималу кількість дисциплін, а відтак не може бути професіоналом в усіх і не має відповідного практичного досвіду. Викладається не те, що потрібно, а те, що знає викладач.
  • Вал осіб з науковими ступенями погіршує рівень підготовки студентів і знецінює науку і освіту в суспільній свідомості.
  • Надлишкова самостійність ВНЗ, разом з відсутністю запобіжників у вигляді ринкового попиту на якісного спеціаліста, культури доброчесності в суспільстві та незалежного оцінювання якості знань студентів, призводить до руйнації залишків вищої освіти.
  • Відсутня спрямованість на провадження сучасних методів організації навчання з використанням цифрових технологій.
  1. Враховуючи викладені вище недоліки, учасники круглого столу вирішили сформувати такий перелік пропозицій щодо подальшої реалізації освітньої реформи:
  2. Залучити до роботи у державній службі оцінки якості освіти та НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти) авторитетних у суспільстві роботодавців, оскільки якість продукції мають оцінювати не представники виробника, а користувачі.
  3. Повернути обов’язковий державний контроль за змістом навчальних програм із вказанням мінімально допустимої кількості аудиторних годин на дисципліну, а також логічної послідовності їхнього викладання.
  4. У Законі про освіту доцільно внести зміни, відповідно до яких більш детально будуть регламентуватися джерела фінансування закладів освіти, що сприятиме, насамперед, прозорості утримання закладів освіти, розширенню джерел фінансування та більшій самостійності освітніх установ в їхній фінансовій діяльності.

 

Середня школа

 

  1. Сформулювати в Законі конкретні цілі всіх етапів навчання: від початкової школи до магістратури. Без формалізованих цілей навчання неможливо оцінити його ефективність.
  2. У Законі повністю відсутнє поняття профорієнтації учнів. Без формування профорієнтаційної служби, яка здатна врахувати особистісні якості учня, схильність його до навчання, будемо, як і зараз, постійно стикатися з помилково обраними професіями.
  3. Спростити систему ЗНО. ЗНО мають складати абітурієнти виключно останнього року навчання та ті, що планують вступати до ВНЗ за державним замовленням. Абітурієнти за контрактною формою навчання мають бути звільнені від складання ЗНО. Спрощення системи ЗНО сприятиме також зменшенню відтоку абітурієнтів за кордон для навчання та “викачування мізків” з держави.
  4. Запровадити в якості одного напрямків ЗНО – психологічний тест, який дозволить оцінити схильність абітурієнта до певних професій, здатність навчатися тощо.
  5. Розробити систему періодичного обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання компетенцій вчителів. Збільшення оплати праці здійснювати лише за відповідних результатів, що стимулюватиме витіснення слабко підготовлених вчителів та приплив молодих підготовлених кадрів.
  6. Враховувати у проходженні атестації вчителя думку учнів та їхніх батьків щодо його викладацьких компетенцій. Покласти розробку системи опитування учнів та батьків на територіальні підрозділи Державної служби якості освіти.
  7. Розробити систему когнітивно-психологічної експертизи шкільних програм та підручників для врахування вікових особливостей учнів з оприлюдненням висновків експертів.
  8. Підвищити відповідальність Академії педагогічних наук за зміст, обсяг та вікову відповідність програм та підручників для середньої школи шляхом збільшення відповідного фінансування та відкритої публікації персонального складу експертів із вказанням зони їхньої компетенції та відповідності.
  9. Спрямувати навчання у початковій та базовій середній школі на отримання практичних компетенцій, виключити зайву науковість у викладанні.
  10. Стимулювати залучення викладачів із науковими ступенями до викладання у профільній середній школі.
  11. Розробити систему виховування академічної доброчесності, починаючи з початкової школи.
  12. Встановити обґрунтоване граничне тижневе навантаження школяра, враховуючи час на виконання домашніх завдань.
  13. Формування онлайн школи та забезпечення можливостей дистанційного навчання перш за все учням у сільський місцевості.

 

Вища школа

  1. Розробити систему державного стимулювання роботодавців до організації повноцінної оплачуваної практики студентів вищих навчальних закладів, а також  працевлаштування кращих випускників.
  2. Розробити систему залучення роботодавців та їхніх представників до формування стандартів освіти, а також до викладання у вищих навчальних закладах, участі в роботі державних екзаменаційних комісій.
  3. У відсутності ринкових механізмів відбору випускників. Для вищих навчальних закладів розробити, як складову державного іспиту, систему зовнішнього незалежного оцінювання базових компетенцій випускників вищих навчальних закладів усіх рівнів.
  4. Сформулювати в Законі обґрунтовані критерії кількості державних місць для вступників до вищих навчальних закладів для кожної спеціальності залежно від рівня ВВП та структури зайнятості населення, а також державних місць в аспірантурі та докторантурі.
  5. Розробити державну систему стимулювання викладачів з науковими ступенями до викладання у профільній школі, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
  6. Поступово зменшувати кількість державних місць у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівня акредитації з одночасним збільшенням набору до ПТУ та ВНЗ І–ІІ рівнів, відповідно до реальних потреб ринку.
  7. Організувати в масштабах країни дослідження щодо відповідності освіти працівників  посаді та необхідним для неї компетенціям.
  8. Планомірно відновлювати відповідність кількості випускників на певну спеціальність до потреб ринку праці у фахівцях цієї спеціальності.
  9. Формування національного онлайн університету. Забезпечення можливостей для онлайн навчання для громадян України та іноземних студентів.

Автор публикации

не в сети 22 минуты

Розумна сила

Комментарии: 0Публикации: 505Регистрация: 13-07-2017

Добавить комментарий

Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*

Генерация пароля