Держава не повинна забувати подвиг 30 річної давності

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 відбулася найбільша в світі техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській АЕС, яка розділила життя багатьох українців на «до» і «після». У той фатальний час, з різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Пропонуємо вашій увазі статистику, яка показує масштаб найбільшої аварії за всю історію атомної енергетики:

30 співробітників — співробітники АЕС, загиблих в результаті вибуху або від гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.

Близько 600 тисяч осіб — чорнобильські ліквідатори, які боролися з вогнем і розчищали завали всередині зруйнованого реактора. Всі вони були під дією підвищеного рівня радіації.

9 тис. і до невизначених- можливе число загиблих від аварії. Про це сперечаються і на цьому спекулюють. Навіть після загибелі останньої людини, яка була живою в день вибуху, інші смерті можна також зарахувати Чорнобилю, оскільки радіоактивні опади потрапили в ланцюг виробництва харчової продукції. Бюро з дослідження раку Всесвітньої Організації Охорони здоров’я передбачає, що 9 тисяч осіб помре від захворювань на рак, як і при атомних бомбардуваннях Хіросіми і Нагасакі. Група захисників навколишнього середовища Greenpeace стверджує, що загальне число загиблих від Чорнобильської катастрофи може скласти 90 тис людей.

2 дні — час, поки світ нічого не знав про вибух. Тільки після того, як співробітники однієї зі шведських АЕС виявили випадання радіоактивних опадів і потім проаналізували, звідки вони могли прийти, почала складатися картина того, що сталося.

Контрольовані радянські ЗМІ чекали майже три дні, щоб визнати, щось пішло не так, і навіть тоді применшували тяжкість того, що сталося.

Поки іноземні журналісти говорили про загрозу для життя людей, в Києві та інших містах України та Білорусі проводилися традиційні травневі паради. Особи, відповідальні за приховування інформації, пояснювали згодом своє рішення необхідністю запобігти паніці серед населення. Рівень радіації в Києві в той час перевищував фоновий в декілька десятків разів.

Майже 350 тис людей — евакуйовані із зони вибуху в перші дні після аварії, в тому числі всі 45 тис жителів міста Прип’ять, згодом переселених урядом.

4,7 тисячі квадратних кілометрів — територія навколо АЕС, від якої довелося відмовитися через потужне випромінювання і радіоактивні опади. Близько половини цієї території в Україні, а решта — в Білорусі.

Більше 2 млрд євро (2,25 млрд доларів) — обсяг коштів, що витрачається на фінансований на міжнародному рівні проект з будівництва довготривалого укриття над реактором.

Лідер партії «Розумна Сила» Олександр Соловйов вважає, що ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції завжди будуть символом громадянського подвигу і самопожертви.

«На жаль, це коштувало їм здоров’я, а багатьом життя. І, на жаль, влада згортає систему пільг і медико-профілактичних заходів для всіх категорій чорнобильців. Бюджетне фінансування „чорнобильських програм“ з року в рік зменшують, прекрасно усвідомлюючи, що ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС потребують розширених медичних послуг і особливого соціального захисту. Таким чином становище пенсіонерів та інвалідів-чорнобильців за останні роки погіршилося в рази. Потрібно міняти ситуацію кардинально і навести порядок у цій сфері. Партія „Розумна сила“ у Верховній Раді буде підтримувати законопроекти, що дозволяють відновити всі пільги та виплати, ліквідовані з 2014 року», — заявив Олександр Соловйов.