"РОЗУМНА СИЛА" до парламенту внесе законопроект про збереження пам'яток архітектури

Партія «РОЗУМНА СИЛА» буде відслідковувати дії представників влади в сфері архітектурної спадщини міста і інформувати громадськість. А після приходу в парламент партія внесе законопроект, що стимулює власників пам’яток архітектури до їх реконструкції і збереженню культурної спадщини.


У самому центрі української столиці — десятки покинутих будинків-пам’яток. Це частина історії, яку так важливо зберігати для майбутніх поколінь. Значна кількість історичних та архітектурних пам’яток давно перейшла в приватні руки. Тепер будинки просто стоять, руйнуючись. Адже, з часом, на місці покинутої будівлі можна буде звести комерційну сучасну нерухомість або просто перепродати безцінну землю в центрі міста. Держава при цьому нерідко просто не знає, хто є реальним власником будівлі.

Бездіяльність стає убивчою. Столичні пам’ятники — минуле, яке слід зберігати заради майбутнього, повільно гинуть, зберігають їх тільки архівні кадри.

Прийнятий 9 років тому Закон «Про охорону культурної спадщини» експерти оцінюють досить позитивно. Але при всій своїй детальності він все ж допускає трактування, зручні для забудовників, які на місці пам’яток архітектури зводять торгові центри або висотки. Плюс корупція в чиновницькому середовищі, передовсім, в Міністерстві культури. Багатьох втрат можна було б уникнути, якби власники історичних будівель, внесених до державного реєстру нерухомих пам’яток, підписували охоронні договори і дотримувалися всі вимоги закону. Але цього, на жаль, майже не відбувається. Знесення старовинних будівель — результат як невігластва і жадібності з боку забудовників, так і невиконання своїх функцій тими органами, які законом уповноважені охороняти культурну спадщину. Нечисленні інспектори, завданням яких є моніторинг ситуації, просто фізично не можуть впоратися з лавиною забувовного вандалізму.

Охоронний договір на будинок — єдиний документ, за невиконання якого можна залучити власника до відповідальності. Але, як кажуть фахівці, чисто символічно. За ухилення від підписання охоронного договору максимальний штраф 17 тис грн. За проведення робіт без дозволу — від 17 до 170 тис грн.

Андрій Бодров, начальник штабу партії «РОЗУМНА СИЛА» обурений таким станом справ: «Боляче усвідомлювати, що містом, країною, керують люди, яким ця столиця зовсім не потрібна. Міський ресурс використовується для особистої наживи. Необхідно показати чиновникам, що потрібно слухати людей, а не грати на боці забудовників або перекласти повну відповідальність за об’єкти культурної спадщини на власників будівель. Історичні будинки сприймаються їх сучасними власниками як черговий актив. Адже це вигідна угода: заплатити максимальний штраф 6 тис доларів за руйнування пам’ятника, довести, що відтворити його не можливо і на виході отримати землю в центрі Києва під нові, комерційні цілі. У цьому сенсі українські закони охороняють приватну власність значно краще, ніж пам’ятки».

В таких умовах можна змінити ситуацію, тільки якщо повністю переробити законодавчу базу — повернути практику примусового вилучення пам’яток, посилити покарання за їх руйнування, ввести публічні конкурси на реставрацію з громадським обговоренням проектів і визначення чітких термінів їх реалізації, налагодити комунікацію між різними органами влади, що мають різні дані про власників і не можуть їх встановити, нарешті перенести всі дані з паперових реєстрів в електронні, щоб не дати їм остаточно загубитися.

Журналісти та громадські активісти роками намагаються привернути увагу до проблеми збереження пам’яток, щоб разом врятувати хоч один. Але все це спрацює тільки при політичній волі, сміливості брати відповідальність і публічно звітувати про кожен свій крок.

На даний момент столиця готується розпрощатися з низкою історичних пам’яток архітектури.

До знесення заплановано:

1. Доведене до занепаду будівля-пам’ятник по вул. Грушевського, 4-б в самому центрі Києва.

2. «Замок Барона» на вулиці Ярославів Вал, 1.

3. Будинок-пам’ятник по вул. Алли Тарасової, 4, поряд з готелем Hayat, побудований в 1905 році.

4. Будинок Крістера по вул. Осиповського, 2-а.

5. Садиба художника Олександра Мурашка на Старокиївській ділянці, по вул. Маложитомирській, 14 і будинку по вулиці Малій Житомирській (12-а, 12-б, 14-а, 14-б).

У стані руйнування на сьогоднішній день знаходяться також пам’ятники:

1. Будинок по вул. В. Житомирській, 32 (охоронний номер № 316, рішення Київміськадміністрації № 42 від 17.01.2000 р).

2. Житловий будинок по вул. Петлюри, 3/25 (Охоронний № 247, рішення Київради № 1107 від 18.11.1986 року).

3. Будинок на Рейтарській, 22, побудований в 1910 року.

4. Будинок по вул. Щекавицькій 19/33. (Початок XX століття).

5. Садиба Сікорських по вул. Ярославів Вал, 15.

6. Будівля-пам’ятник старого іподрому по вул. Суворова, 9.

Як відомо, 18 квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури», встановлений Указом Президента від 23 серпня 1999 року. У липні 2000 року вступив в силу Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характера середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Відповідно до Закону, об’єкти культурної спадщини, що знаходяться на території України, охороняються державою. Зараз в Україні налічується близько 1400 міст і селищ та понад 8 тис сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’яток, з яких 390 — загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекса — собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями та Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.