«Медична реформа відкинула нас на десятки років назад», – Ірина Спіріна

Розподіл на сімейних лікарів та лікарів вузької спеціалізації, ліквідація медичних дільниць як поняття, скорочення фельдшерсько-акушерських пунктів у сільській місцевості – це ті дії в ході реалізації медичної реформи, які змушують засумніватися у її ефективності. Більше того, свідчать про знищення тієї системи охорони здоров’я, яка довела свою спроможність і яку зараз переймають найбільш розвинені країни світу. На цьому наголошує доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України та голова Дніпропетровської обласної організації політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» Ірина Спіріна. – Інститут сімейних лікарів – це рівень 18-19 століття, коли всі люди зверталися до одного медика, щоб отримати хоча б якусь допомогу. Зараз головне для населення – доступність медичної допомоги. А це значить, що за кожним районом, кожною вулицею, кожним будинком має бути закріплений принаймні дільничний терапевт і педіатр. Зараз же навпаки: дістатися до свого лікаря, особливо у сільській місцевості, для багатьох стає неможливо. Тому хворі починають займатися самолікуванням. Тож реформа у тому вигляді, в якому вона є, відкидає нас на десятки років назад, – коментує Ірина Спіріна. Лікар зауважує: через запровадження медреформи в Україні повністю зруйнували систему Семашка, яка передбачала профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію. І хоч це була «радянська» система, тим не менш, зараз її запозичують  з певними модифікаціями такі країни, як Великобританія, Німеччина та інші. – Звісно, вони доповнюють цю систему страховою медициною, але в Україні цього запроваджувати не можна. В першу чергу, тому, що ми маємо проблеми в економіці, і значна частина населення у нас або безробітні або працюють неофіційно, – каже лікар. Головне, для чого взагалі впроваджується медична реформа нині, – це економія бюджетних коштів. Що маємо в результаті? Держава дійсно економить на пацієнтах, адже стаціонари в повному обсязі не забезпечені медикаментами. – Держава взяла на себе зобов’язання безкоштовно забезпечувати ліками пацієнтів з гіпертонією, бронхіальною астмою, цукровим діабетом, орфанними (рідкісними) захворюваннями. Але цього не робить. Люди як купували медикаменти, так і купують. Як платили на медичні маніпуляції, так і платять, – наголошує Ірина Спіріна. Утім, виникає і ще одна проблема: професійність кадрів. Через низькі заробітні плати фахові лікарі шукають можливості працювати або в приватних медичних установах, або ж взагалі виїжджають з кордон. – Кожен лікар має набрати відповідну кількість пацієнтів. Приміром, терапевт – 2 тисячі осіб. Тобто, щоб залишитися на робочому місці, фахівець має шукати собі заробіток, набирати більше пацієнтів, а відповідно – про яку якість його роботи може йтися? Не дивно, що кожного року близько тисячі медиків із України виїжджають на роботу за кордон, – підсумовує Ірина Спіріна.